Штабики з молібдену (квадратні прутки) клас Мо-1

Вироби з молібдену, виготовлені пробачимо спіканням порошку, зі змістом молібден у хв. 99,95%; штабики молібденові (квадратні прутки) клас Мо-1. Хімі чний склад: Mo->99,8%; інші домішки: Pb< 0,0005%; Bi<0,0001%; Sn<0,001%; Sb<0,000 5%; Cd<0,0001%; Fe-0,0091%; Ni-0,001%; A l<0,001%; Co<0,0005%; Cr-0,0017%; S<0,00 1%; Si-0,0026%; Ca<0,001%; Mg<0,001%; P< 0,001%; Mn<0,001%; V-0,0016%; W-0,0288%; Se<0,001%; Cu<0,0005%; As<0,001%. Викори стовуються в металургійній промисловості.

Загальна характеристика[ред. • ред. код]

Молібден був відкритий К. Шеєле у 1778 р., но почав використовуватися тільки в ХХ ст. Основна галузь його застосування — металургія (85-90 %), де він входить до складу легованих сталей і сплавів з V, W, Cu, Ni і Co (стеліти), а також З (карбіди). Леговані сталі і сплави використовуються для станкобудування, нафтогазової, хімічної і електротехнічної промисловості і транспортного машинобудування, а також для виробництва броньових плит і бронебійних снарядів. Крім того, молібден використовується в електротехніці, радіотехніці, термотехніці, хімічній і нафтопереробній промисловості і як мікроелемент добрив. Важливий конструкційний матеріал електровакуумної, ракетної, авіаційної техніки, ядерної енергетики. Основна сировина для виробництва молібдену, його сплавів і сполук — молібденітові концентрати, що містять 45-52 % Мо, 28-32 % S і домішки ряду хімічних елементів. Технічними умовами на молібденовий концентрат передбачено, що при вмісті Мо 47-50 % кількість Cu не повинна перевищувати 0,5-2,0 %, Р — 0,07-0,15 %, As — 0,07 %, Sn — 0,07 %, кварцу — 5-9 %. Молібден отримують з молібденових, вольфрам-молібденових, мідно-молібденових і уран-молібденових руд.

Відомі особливості[ред. • ред. код]

Молібден — метал перехідної групи елементів. Чистий метал сріблясто-білого кольору, досить м'яка який та має одну з найвищих температур плавлення з усіх чистих елементів. У малих кількостях, молібден використовується для ефективного зміцнення сталі. Молібден займає важливу роль у вирощуванні рослин, а також його наявність є необхідною в їжі тварин та людей. Виявлено, що він відіграє активну роль у деяких ферментах, включаючи оксидазу ксантину.

Чистий метал має тенденцію до розшаровування при механічній обробці.

Застосування[ред. • ред. код]

Див. Молібденова промисловість

 

Виробництво (видубуток) молібдену у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером США (100 % = 68 900 тоні).

Більш ніж дві третини всього молібдену використаються в сплавах. Використовування молібдену зросло впродовж Першої світової війни, коли не задовольнялись потреби у вольфрамі, який використовувався для виготовлення коштовної вогнетривкої та високоміцної сталі.

Молібден використається до цього дня у високоміцних сплавах та в жаростійких сталей. Спеціальні сплави, що містять молібден, типу Hastelloy, є особливо високотемпературно - та корозієстійкими. Молібден використається в нафтопроводах, в частинах літаків і ракет та в волокнах. Молібден знаходить використання як каталізатор в нафтовій промисловості, особливо в каталізаторах з метою видалення органічної сірки з нафтопродуктів. Він використовується для формування анода у деяких рентгенівських трубках, особливо для мамографії. Металічний молібден знайшов застосування в електроніці як провідний кулю в тонкоплівкових транзисторах (TFT).

Дисульфід молібдену — гарна суха мастильна речовина, особливо при високих температурах. Ізотоп Mo-99, який отриманий у ядерній промисловості використовується як індикаторний елемент. Молібденові пігменти від червоно-жовтого до білі червоного жовтогарячого використовуються у фарбах, чорнилах, пластмасах та гумовіх матеріалах.

Історія[ред. • ред. код]

Молібден (від грецької molybdos, що означає «подібний до свинцю») не знайдений в чистому вигляді в природі, і сполуки, що містили молібден до кінця 18-го сторіччя, переплутувалися зі сполуками інших елементів, таких як вуглець та свинець. У 1778 Карл Вільгельм Шеєле зміг визначити, що молібден відрізняється від графіту і свинцю, та відокремив окіс металу з молібденіту. У 1782 Хєлм отримав неочищений екстракт металу, відновлюючи окіс із вуглецем. Молібден незначно використовувався та залишався в лабораторіях до кінця 19-го сторіччя. Згодом французька компанія Schneider and Co спробувала молібден як легуючий агент у сталевій пластині броні та відзначила її корисні властивості.

Знаходження в природі[ред. • ред. код]

Зустрічається у вигляді мінералу молібденіту. Молібден — малопоширений елемент. Кларк 1,1·10-4 % за масою. Варіації концентрацій у породах різного складу незначні — (0,4-3,5)·10-4 % за масою. Основні мінерали М. — молібденіт, молібдит і повеліт.

Хоча молібден знайдений в таких мінералах, як вульфеніт (PbMoO₄) та повеліт (CaMoO₄), головним промисловим джерелом молібдену є молібденіт (MoS₂). Молібден видобувається безпосередньо, а також як побічний продукт видобутку міді. Молібден присутній у рудах від 0,01 % приблизно до 0,5 %. Сукупно Китай, США та Чилі володіють більш ніж двома третинами світових запасів молібденових руд.

Отримання[ред. • ред. код]

Промислове одержання молібдену починається з збагачення руд флотаційним методом. Отриманий концентрат обпалюють до утворення оксиду Мго₃:
2MoS₂ + 7O₂ → 2MoO₃ + 4SO₂,
який піддають додатковій очистці. Далі Мго₃ відновлюють воднем.

 

Елементарний Молібден в шматочках.

Біологічна роль[ред. • ред. код]

Як з'єднання ясовано, молібден відіграє значно роль у біології всіх класів організмів. Це виявлено для двох груп ферментів, нітрогеназ та ферментів molybdopterin (молібдоптеріноксидоредуктоза).

Нітрогенази знайдені в бактеріях, і залучені у зв'язку зв'язування азоту. Бактерії можуть бути знайдені всередині рослин. Атом молібдену присутній у кластері (див. хімію кластерів), який включає атоми сірки та заліза. Назва molybdopterin уводить в оману, оскільки група ферментів включає утримуючі вольфрам ферменти, і слово «molybdopterin» фактично не звернуте до атому металу. Група може також згадуватися як «одноядерні ферменти молібдену», оскільки атом металу відсутній у кластері. Ця група ферментів залучена в різні процеси, як частина глобальної сірчаних, азотних та вуглецевих циклів, та, як правило, залучена як частина процесу в переміщення атома кисню.

При вирощуванні рослин існує потреба в наявності незначної кількості молібдену. Дефіцит молібдену призводить до непродуктивності ґрунтів. Рослини і тварини мають наявність молібдену в кількостях декількох частин на мільйон. У тварин молібден є діючим кофактором оксидази ксантину, ферменту, який залучений в розкладання пурину та формування сечової кислоти. У деяких тварин, додавання малих кількостей молібдену до їжі підсилює ріст.

Ізотопи[ред. • ред. код]

Молібд